Давид Федорович Тухманов. СОЛОВЬИНАЯ РОЩА. (На украинском и русском языках) (для голоса в сопровождении фортепиано)
Музыка Д. Тухманова Слова А. Поперечного Видавництво «Музична Україна», 1977 р Редактор Л . В. Левітова. Літературний редактор П. Г. Горецький. Художник В. М. Березовий Там, де місяць казку сторожив, Де вітри у вітах прошуміли, Солов’їний гай зазеленів, Солов’їний гай берізок білих. Там, на ніжних росяних гілках, У кущах черемхи буйнолистих Соловей російський, славний птах, Починає пісню голосисту. Приспів: І з полів зникає геть печаль, І на серці розтає тривога. У житті у тебе лише даль, Повна сподівань людських дорога. І земля ріднішою стає, І коханий погляд зрозумілим,— Щебетання радісне твоє Трепетно в душі моїй відбилось. Мимоволі співом ти своїм Нагадав дитинства тиху пісню. На веснянім небі голубім Записати б спів цей урочистий. Приспів.
Там, на ніжних росяних гілках, У кущах черемхи буйнолистих Соловей російський, славний птах, Починає пісню голосисту. Соловей збудив травнений день,— Нам йому радіти й сподіватись. Знав багато я в житті пісень, Тільки солов’їній не кінчатись.
Приспів | Там, где месяц сказку сторожит, Где в зеленых дебрях ветер ропщет, Роща соловьиная стоит, Белая березовая роща. Там, на тонких розовых ветвях, В зарослях черемухи душистой
Соловей российский, славный птах, Открывает песнь свою со свистом. Припев: И с полей уносится печаль,
Из души уходит прочь тревога. Впереди у жизни только даль, Полная надежд людских дорога. И земля становится родней, И сердцам понять друг друга проще,— Ты мне душу тронул, соловей, Маленький волшебник белой рощи. И совсем не ведая о том, Ты напел заветное мне что-то. Эту песнь да записать пером, Что от журавлиного полета. Припев. Там, на тонких розовых ветвях, В зарослях черемухи душистой Соловей российский, славный птах, Открывает песнь свою со свистом. С этой песней так тревожно мне, С этой песней так возможно счастье,— Много было песен на земле, Только соловьиной не кончаться. Припев.
|
СКАЧАТЬ
|