Песни, думы и романсы из репертуара Йосипа Гошуляка ( фортепиано, бандура )

ТАЛАНТ, ЯКИЙ НАРОДИВСЯ В УКРАЇНІ

"Нашого цвіту — по всьому світу”. Справді, куди б лиха доля не кидала наших єдинокровних земляків, вони з собою, як святу землю, як частку своєї вітчизни, несли рідну пісню, музику. Мало того, що знаходили в них порятунок своєї духовності, а й викликали ними захоплення народів світу. Не цураючись свого і розумно поєднуючи його зі світовим, дивували світ і викликали до себе прихильність. Більше того, — народи різних континентів пізнавали від них незнане, але високомистецьке, і намагалися сприймати, робити українське своїм.

До таких митців належить талановитий співак Йосип Гошуляк, який постійно проживає в Канаді. Він двічі побував(1980 і 1990 pp.) вУкраіні. Його чудовий спів слухали мешканці Києва, Львова, Чернівців, Тернополя та інших міст.

Як правило, українські митці, які сформувалися за межами рідної землі, виступають своєрідними представниками нашої культури в світі. Порозкидані по всіх усюдах, тільки останнім часом їхні імена, а інколи і вони самі, повертаються на землю предків. Ніби завершується небом заповіданий цикл: спочатку талант зароджується в рідному ґрунті, потім зріє і шліфується в чужих землях, додає до рідного те, що зміг творчо засвоїти з культури інших народів і, показавши свої блискучі грані, повертається з тріумфом до отчого дому.

Йосип Гошуляк народився 7 жовтня 1922 року в селі Палашівка на Поділлі — красивому й співучому краї. Дитячі роки його минули в стихії народної музики, церковного співу. Та перші захоплення ними пробудила в малого хлопця мати Тетяна Дмитрівна: чудово виконувала народні пісні, А далі Йосип прилучився до чар професійної музики в церкві та місцевому хорі "Просвіта”, де брав участь разом з батьком, також в Чортківській гімназії. Тут він вивчає теорію музики, ознайомлюється з творчістю українських та європейських композиторів. 3 початком Другої світової війни родину Гошуляків спіткало велике горе, її вивезли на роботу до Німеччини. А після визволення американськими військами Йосип Гошуляк потрапляє до Мюнхена, мріючи продовжувати музичну освіту. Тут навчається в місцевій духовній семінарії й одночасно бере уроки співу у відомого співака й педагога Дометія Йохи-Березенця. 1947 року семінарія переїжджає до Голляндії, і саме тут збувається заповітна мрія подолянина — він вступає до Королівської консерваторії в Амстердамі. Згодом родина Гошуляків переїжджає до Канади, де Йосип продовжує навчання в Торонтонській консерваторії. Неабиякий талант молодого співака привернув увагу керівників Канадської оперної компанії, і вони запросили його на оперну сцену. Хіба не казка: з маленького подільського села через табори й воєнні незгоди, через моря й океани — на велику оперну сцену. Протягом десяти років він співає тут провідні басові партії. Серед його партнерів — Мерілен Горн, Джон Вікерс, Луї Кіліко та ін. Крім того, Йосип Гошуляк часто виступає по канадському радіо і телебаченню, що забезпечує йому широку популярність серед жителів країни кленового листка. На жаль, нестабільність праці в Канадській оперній компанії (як відомо, там постійної трупи немає) змусили Гошуляка уже в зрілому віці вступити до Оттавського університету і одержати ступінь бакалавра за спеціальністю бібліотекознавство. Пізніше працює в метрополітальній бібліотеці Торонта аж до самої пенсії. В театрі співає посезонно, де виконує басові партії в операх "Аїда”, "Отелло”, "Макбет”, "Дон Карлос”, "Сила долі” Д. Верді, "Богема”, "Тоска”, "Турандот” Д. Пуччіні, "Лючія з Ламмермуру” Г. Доніцетті, "Коронація Поппеї” К. Монтеверді, "Джоконда” А. Понкіеллі та "Міньйон” А. Тома. В його репертуарі опери українських композиторів — М. Лисенка ("Тарас Бульба”), М. Аркаса ("Катерина”), А. Вахнянина("Купало”), С. Гулака-Артемовського ("ЗапорожецьзаДунаєм”), Б. Лятошинського ("Золотий обруч”), Г. Майбороди ("Ярослав Мудрий”).

Особливо важливе місце в репертуарі співака посідають українські народні пісні, які він виконує майже в кожному концерті. Як популяризатор їх у світі, він може бути названий поряд з такими нашими велетнями культури, як Соломія Крушельницька, Олександер Мишуга, Олександер Кошиць та ін.

Особливу увагу Йосип Гошуляк приділяє творам на слова Тараса Шевченка. Він не тільки повсюди співає їх, але й записав на грамплатівки.

Не наводитиму численних відгуків іноземної преси про мистецтво співу Йосипа Гошуляка (всі вони схвальні, захоплюючі), подам лише думку канадського музикознавця Казимира Картера з газети "Winnipeg Free Press": "Йосип Гошуляк — один з найкращих співаків (бас), що з'являлися на вінніпезькій сцені...” (18листопада 1978 p.). Мабуть, додати до цього більше нічого.

(Культура і життя, 11 вересня1993р.)

Григорій Нудьга , літературознавець, культуролог Львів

МОЛИТВА

Народе мій, калинова опілка,

   На дереві життя родюча гілка!

  Пісні твої дивують здавна світ.

    / душу всіх бентежити «Заповіт».

         Чому ж сини твої, пригожі і здорові, 

Цураються пісень своїх і мови?

       Пошли нам, Боже, духа того й сили,

     Щоб діти Україну, як себе любили!

                  Щоб у містах і селах дзвеніло наше слово, 

                 Яке разити ворога було б завжди готове! 

               Майбутність наша! Ждем тебе, як весну, 

      Ти збережи нам мову і пісні чудесні! 

Майбутньої нам єдності подай,

                 Щоб врятувати наш народ і рідний край.

                                           
Григорій Нудьга
 1987p., Львів

От автора :

Своєю творчістю Йосип Гошуляк вписав яскраву сторінку в історію українського вокального мистецтва як талановитий оперний та камерний співак. П'ятдесят років живе співак у Канаді. Основна його діяльність проходила в містах Канади та США. Двічі (1980, 1990) його концерти були на Україні. Слухали їх мешканці Києва, Львова, Чернівців і Тернополя. Про життєвий і творчий шлях співака розповідає Григорій Нудьга у вступній статті.

Ця книжка складається з двох частин. У першій — вміщено 45 текстів з мелодіями українських народних та авторських пісень з репертуару співака в його ж вокально-образній інтерпретації під назвою "Пісні, думи та романси". Це видання є продовженням серії у такому ж стилі і форматі, започаткованої "Музичною Україною" в Києві. Першою ластівкою цієї серії була книжка "Українські народні пісні з репертуару Соломії Крушельницької" (1971).

У другій частині цієї книжки подано добірку текстів рецензій та відгуків на збірник спогадів та матеріалів Й. Гошуляка "Й свого не цурайтесь" (1995). В текстах рецензій збережено мову і стиль авторів.

Видання розраховане на широке коло співаків, музикантів та істориків культури.

СОДЕРЖАНИЕ \ ЗМІСТ

Г.Нудьга. Талант, який народився в Україні.
Аve Магіа (Радуйся, Діво). Музика Д.Бортнянського.
Молитва до Богородиці. Музика Д.Бортнянського / З.Лавришина.
Гетьмани, гетьмани. Слова Т.Шевченка, музика М.Лисенка.
Ой Дніпре, мій Дніпре. Слова Т.Шевченка, музика М.Лисенка.
Молітесь, братія. Слова Т.Шевченка, музика М.Лисенка.
За байраком байрак. СловаТ.Шевченка, музикаС.Людкевича.
Ой вербо, вербо. Слова В.Пачовського, музика С.Людкевича.
Черемоше, брате мій. Слова Б.Лепкого, музикаС.Людкевича.
Псалом Давида (94-й). Переробка біблійного тексту П.Куліша й О.Пулюя, музика В.Барвінського.
Ой поля, ви поля. Слова О.Кониського, музика В.Барвінського.
Ой чого ти, Дніпре. Слова невідомого автора, музика М.Фоменка.
Ой нагнувся дуб високий. Слова М.Голубця, музика М.Гайворонського.
Дума. Слова невідомого автора, музика М.Гайворонського.
Дума із поеми "Сліпий" ("Невольник"). Слова Т.Шевченка, музика Ф.Глушка.
Дума про козака-бандуриста. Слова О.Чужбинського, мелодія Гната Хоткевича. Записав та аранжував Ф.Глушко.
Дума про трьох братів Самарських. Слова й музика народні. Записав та аранжував Ф.Глушко.
Дума "Плач невольників". Слова й музика народні. Записав та аранжував Ф.Глушко.
Дума про матір Україну (або про Б.Хмельницького). Вільна обробка Г.Китастого на сл. А.Малишка, музика С.Потоцького.
Чом, чом, чом, земле моя. Слова К.Малицької, уклад. Д.Січинського, обробка В.Баб'яка.
Крилець, крилець. Слова Б.Кирчіва, музика В.Матюка, обробкаЗ.Лиська.
Скажи мені правду. Слова О.Чужбинського, обробка В.Таловиря.
Я бачив, як вітер берізку зломив. Слова В.Александріва, обробка В.Кирейка.
Стоїть явір над водою. Слова народної пісні/обробка С.Гулака-Артемовського.
Як почуєш вночі. Слова І.Франка, музика Д.Січинського.
Як давно. Слова О.Підсухи, музика Г.Китастого..
Тече вода в синє море. Слова Т.Шевченка, музика Ф.Жарка.
Бандуристе, орле сизий. Слова Т.Шевченка, музика В.Войт.
Добривечір тобі, зелена діброво. Народна пісня, обробка М.Лисенка.
Ох і не стелися, хрещатий барвінку. Народна пісня, музика М.Лисенка.
Ой із-за гори та буйний вітер віє. Народна пісня, музика М.Лисенка.
Зелений дубочку. Народна пісня, обробка З.Лавришина.
Там, де Чорногора. Народна пісня, обробка З.Лавришина.
Баляда про Довбуша. Народна пісня, обробка Д.Задора.
Віє вітер,віє буйний . Народна пісня, обробка О.Чишка.
Акварель (Ой не цвіти буйним цвітом). Народна пісня, обробка М.Фоменка.
Козака несуть. Народна пісня, обробка М.Дремлюги.
Чорна рілля ізорана. Народна пісня, обробка А.Гнатишина.
Ох і закувала сива зозуленька. Народна пісня, обробка А.Гнатишина.
Ой там чумак сірі воли пасе. Народна пісня, обробка Г.Хоткевича.
Гей, у степу криниченька. Народна пісня, обробка М.Лисенка..
Та забіліли сніги білі. Народна пісня, обробка П.Майбороди.
Вийшли в поле косарі. Народна пісня, обробка В.Барвінського.
Ой важу я , важу. Народна пісня, обробка О.Чишка.
Про муху й комара. Народна пісня, обробка М.Колесси.
Підкручу я чорнії вуса. Слова А.М'ястківського, музика В.Верменича.
Післямова. Рецензії та відгуки на книжку Й.Гошуляка "Й свого не цурайтесь" М.Онуфрів. І все ж таки я вірю в справедливість.
Рецензії
Л.Тиченко. "Ти прости за розлуку, мій краю"..
І.Качуровський. Огляд книжки Й.Гошуляка "Й свого не цурайтесь".
О. Ваврик. Спогади з висоти емігрантських літ..
М.Загайкевич. Сповідь ЙосипаГошуляка.
Є.Баран. "Зі мною залишилася незрадлива українська пісня.".
І. Лисенко. "І страждав, і трудився для неї".
О.Старик. Не уявляє себе без України.
В.Стельмащук. Свого не цурався..
Л.Драпак. Славетний земляк..
Р.Савицький-молодший. Чаші заслуженої блиск.
Л.Яросевич. Книга — щемлива сповідь і творчий портрет українського артиста-співака.
Л.Яросевич. Зоряні злети й трагедія артиста-співака.
П.Медведик. Унікальне видання з історії музики.
Привіти.
Листи..

СКАЧАТЬ